Development of an intelligent information resource model based on modern natural language processing methods

Currently, there is an avalanche-like increase in the need for automatic text processing, respectively, new effective methods and tools for processing texts in natural language are emerging. Although these methods, tools and resources are mostly presented on the internet, many of them remain inaccessible to developers, since they are not systematized, distributed in various directories or on separate sites of both humanitarian and technical orientation. All this greatly complicates their search and practical use in conducting research in computational linguistics and developing applied systems for natural text processing. This paper is aimed at solving the need described above. The paper goal is to develop model of an intelligent information resource based on modern methods of natural language processing (IIR NLP). The main goal of IIR NLP is to render convenient valuable access for specialists in the field of computational linguistics. The originality of our proposed approach is that the developed ontology of the subject area “NLP” will be used to systematize all the above knowledge, data, information resources and organize meaningful access to them, and semantic web standards and technology tools will be used as a software basis

Application of informative textural Law’s masks methods for processing space images

Image processing systems are currently used to solve many applied problems. The article is devoted to the identification of negative factors affecting the growth of grain in different periods of harvesting, using a program implemented in the MATLAB software environment, based on aerial photographs. The program is based on the Law’s textural mask method and successive clustering. This paper presents the algorithm of the program and shows the results of image processing by highlighting the uniformity of the image. To solve the problem, the spectral luminance coefficient (SBC), normalized difference vegetation index (NDVI), Law’s textural mask method, and clustering are used. This approach is general and has great potential for identifying objects and territories with different boundary properties on controlled aerial photographs using groups of images of the same surface taken at different vegetation periods. That is, the applicability of sets of Laws texture masks with original image enhancement for the analysis of experimental data on the identification of pest outbreaks is being investigated

Ontology engineering of automatic text processing methods

Currently, ontologies are recognized as the most effective means of formalizing and systematizing knowledge and data in scientific subject area (SSA). Practice has shown that using ontology design patterns is effective in developing the ontology of scientific subject areas. This is due to the fact that scientific subject areas ontology, as a rule, contains a large number of typical fragments that are well described by patterns of ontology design. In the paper, we present an approach to ontology engineering of automatic text processing methods based on ontology design patterns. In order to get an ontology that would describe automatic text processing sufficiently fully, it is required to process a large number of scientific publications and information resources containing information from modeling area. It is possible to facilitate and speed up the process of updating ontology with information from such sources by using lexical and syntactic patterns of ontology design. Our ontology of automatic text processing will become the conceptual basis of an intelligent information resource on modern methods of automatic text processing, which will provide systematization of all information on these methods, its integration into a single information space, convenient navigation through it, as well as meaningful access to it

Розробка методики підвищення контрастності рентгенівських зображень шляхом поєднання CLAHE і гамма-корекції

Increasing image contrast is very important for the visual analysis of X-ray images. To improve the contrast of medical images, various contrast enhancement methods are used, such as histogram equalization and histogram modifications, gamma correction, etc. The paper explores adaptive methods for enhancing the contrast of digital X-ray images. Research was carried out on 1000 images from the open Kaggle database. Combinations of sequential application of several methods for enhancing image contrast were evaluated. Experiments using gamma image correction allowed us to select ranges of input and output parameters of the brightness conversion function. To obtain a better result, before performing gamma correction, it is proposed to use the method of equalizing the histogram of an X-ray image. Possibilities of adaptive image histogram equalization are explored. The performed experiments allow us to propose an improved version of increasing the contrast of X-ray images. Combining the adaptive histogram equalization algorithm with contrast clipping has a visually noticeable effect of improving the contrast of X-ray images. Contrast improvement is supported by objective NIQE and BRISQUE quantifications that do not require reference images. A feature of this work is the use of objective non-reference assessments to determine the quality of images. The performed experiments indicate that the NIQE score correlates better with the visual assessment of image contrast changes. As a result of the experiments, recommendations were proposed for choosing the parameters of the gamma correction and adaptive histogram equalization methods, which make it possible to enhance the contrast without the intensification of noise in the imageПідвищення контрастності зображень має велике значення для візуального аналізу рентгенівських зображень. Для підвищення контрастності медичних зображень використовуються різні методи збільшення контрастності, такі як вирівнювання та зміна гістограми, гамма-корекція тощо. У роботі досліджуються адаптивні методи підвищення контрастності цифрових рентгенівських зображень. Дослідження проводилися на 1000 зображень з відкритої бази даних Kaggle. Оцінювалися комбінації послідовного застосування декількох методів підвищення контрастності зображень. Експерименти з використанням гамма-корекції зображень дозволили обрати діапазони вхідних та вихідних параметрів функції перетворення яскравості. Для отримання кращого результату перед виконанням гамма-корекції пропонується використовувати метод вирівнювання гістограми рентгенівського зображення. Досліджуються можливості адаптивного вирівнювання гістограми зображення. Проведені експерименти дозволяють запропонувати вдосконалений метод підвищення контрастності рентгенівських зображень. Поєднання алгоритму адаптивного вирівнювання гістограми з відсіканням контрасту має візуально помітний ефект поліпшення контрастності рентгенівських зображень. Підвищення контрастності підтримується об'єктивними кількісними оцінками NIQE та BRISQUE, які не потребують еталонних зображень. Особливістю даної роботи є використання об'єктивних нееталонних оцінок для визначення якості зображень. Проведені експерименти показують, що оцінка NIQE краще корелює з візуальною оцінкою змін контрастності зображень. В результаті експериментів були запропоновані рекомендації щодо вибору параметрів методів гамма-корекції та адаптивного вирівнювання гістограми, що дозволяють підвищити контрастність без посилення шумів на зображенн

Розробка моделі та технології доступу до документів у науково-освітній діяльності

The paper deals with general issues of organizing access to electronic documents in the framework of scientific and educational activities. Large volumes of already existing information, its continuous growth, the heterogeneous nature of storage and distribution, the lack of a unified way of working with it create many difficulties when using it. Awareness of these difficulties, qualitative changes in the field of information technology and telecommunications have led to the need to solve the problem of finding new approaches to the creation of repositories of information resources, their structure, and the development of tools necessary for users. Currently, such approaches are called “digital” or “electronic” libraries. According to the preliminary concept, an intelligent scientific and educational Internet resource will be an information system accessible via the Internet, providing systematization and integration of scientific knowledge, data, and information resources into a single information space, meaningful and effective access to them, as well as support for their use in solving various scientific and educational tasks. Another problem of the organization of effective information support for scientific and educational activities is that, due to its diversity and multidimensional nature, scientific and educational information resources are dispersed on remote pages of many sites and in distributed electronic libraries and archives. To solve this problem, it is necessary to solve the problem of bringing such resources related to one area of knowledge into a single information space, and also, no less important, to support their logical integrity. Without solving these two related tasks, it is impossible to solve the main task – to provide all participants of scientific and educational activities with meaningful access to integrated information resources and means of their analysis. The support of information systems in the field of scientific and educational activities is relevant, since the need for information always exists. In order to satisfy this need, it is necessary to organize access to various resources.В работе рассматриваются общие вопросы организации доступа к электронным документам в рамках научно-образовательной деятельности.Большие объемы уже имеющейся информации, её непрерывный рост, неоднородность хранения и распространения, отсутствие единого способа работы с ней создают множество трудностей при ее использовании. Осознание этих трудностей, качественные изменения в сфере информационных технологий и телекоммуникаций привели к необходимости решения проблемы поиска новых подходов к созданию хранилищ информационных ресурсов, их структуры и разработки необходимых для пользователей инструментов. В настоящее время такие подходы называются “цифровыми” или “электронными” библиотеками. Согласно предварительной концепции, интеллектуальный научно-образовательный интернет-ресурс представляет собой доступную через Интернет информационную систему, обеспечивающую систематизацию и интеграцию научных знаний, данных и информационных ресурсов в единое информационное пространство, полноценный и эффективный доступ к ним, а также поддержку их использования при решении различных научно-образовательных задач.Еще одной проблемой организации эффективного информационного обеспечения научно-образовательной деятельности является то, что в силу своего разнообразия и многомерности научно-образовательные информационные ресурсы рассредоточены на удаленных страницах многих сайтов, а также в распределенных электронных библиотеках и архивах. Для решения этой проблемы необходимо решить задачу объединения ресурсов, относящихся к одной области знаний, в единое информационное пространство, а также, что не менее важно, поддержать их логическую целостность. Без решения этих двух взаимосвязанных задач невозможно решить главную задачу – обеспечить всем участникам научно-образовательной деятельности полноценный доступ к комплексным информационным ресурсам и средствам их анализа.Поддержка информационных систем в сфере научно-образовательной деятельности является актуальной благодаря постоянно существующей потребности в информации. Для удовлетворения этой потребности необходима организация доступа к различным ресурсам.У роботі розглядаються загальні питання організації доступу до електронних документів в рамках науково-освітньої діяльності. Великі обсяги вже наявної інформації, її безперервне зростання, неоднорідність зберігання та поширення, відсутність єдиного способу роботи з нею створюють безліч труднощів під час її використання. Усвідомлення цих труднощів, якісні зміни у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій призвели до необхідності вирішення проблеми пошуку нових підходів до створення сховищ інформаційних ресурсів, їхньої структури та розробки необхідних для користувачів інструментів. Нині такі підходи називаються "цифровими" або "електронними" бібліотеками. Згідно з попередньою концепцією, інтелектуальний науково-освітній інтернет-ресурс являє собою доступну через Інтернет інформаційну систему, що забезпечує систематизацію та інтеграцію наукових знань, даних та інформаційних ресурсів в єдиний інформаційний простір, повноцінний та ефективний доступ до них, а також підтримку їхнього використання під час вирішення різних науково-освітніх завдань. Ще однією проблемою організації ефективного інформаційного забезпечення науково-освітньої діяльності є те, що в силу свого розмаїття і багатовимірності науково-освітні інформаційні ресурси розосереджені на віддалених сторінках багатьох сайтів, а також в розподілених електронних бібліотеках та архівах. Для вирішення цієї проблеми необхідно вирішити задачу об'єднання ресурсів, що відносяться до однієї галузі знань, в єдиний інформаційний простір, а також, що не менш важливо, підтримати їх логічну цілісність. Без вирішення цих двох взаємопов'язаних завдань неможливо вирішити головне завдання – забезпечити всім учасникам науково-освітньої діяльності повноцінний доступ до комплексних інформаційних ресурсів та засобів їхнього аналізу. Підтримка інформаційних систем у сфері науково-освітньої діяльності є актуальною завдяки постійно існуючій потребі в інформації. Для задоволення цієї потреби необхідна організація доступу до різних ресурсів